сценарій

Фільм „Плюс-Мінус”
дві історії - день з життя Віл-позитивної і Віл-негативної людини.
Віл+ живе з цим і насолоджується життям. Її знак плюс не заважає їй почуватися повноцінною, ходити на роботу, контактувати з людьми. Вона радіє.
Віл- також живе з цим, але тільки тому що боїться. Вона снідофоб. Не займається сексом, ні з ким не цілується, боїться перукарів, косметологів, стоматологів, боїться плавати в басейні і в річках, хоча любить купатися. Вона любить котів, але не заводить кота, бо вважає його потенційним заразником. Перед тим як сісти в мяке крісло будь-де, детально його досліджує. Вона постійно сидить на Інтернет-форумах і задає дурні питання – одне за другим про можливості зараження. Вона щотижня здає аналізи на СНІД і не вірить негативному результату. Симптоми будь-яких хворіб для неї сигнал –що все, СНІД уже в ній. Її знак мінус не дає їй спокою. Вона й сама розуміє свою фобію, але не може її позбутися. Вона страждає.
У фільмі-диптиху з обома героїнями ми показуємо, як можна жити з Віл і жити нормальним життям (історія 1) і які хибні можуть бути уявлення сучасної людини про те, від чого можна, а від чого не можна чи дуже мала ймовірність, що можна, заразитися (історія 2). Звісно, ми досліджуємо і якийсь суспільний зріз, адже обидві героїні живуть серед інших людей. Звісно, ми досліджуємо і якийсь психологічний зріз, адже в обох героїнь щось в голові роїться.